- припоручати
- -а́ю, -а́єш, недок., припоручи́ти, -ручу́, -ру́чиш, док., перех., заст.Доручати. || Віддавати на чиюсь відповідальність кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
припоручати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
припоручання — я, с. Дія за знач. припоручати … Український тлумачний словник
припоручити — див. припоручати … Український тлумачний словник